Росія готує новий спосіб атак на Європу: дрони можуть запускати просто з кораблів у Середземному морі

Росія продовжує розширювати та модернізувати свій арсенал ударних безпілотників. Американська розвідка допускає, що Москва може використовувати судна так званого тіньового флоту в Середземному морі як потенційні платформи для запуску дронів по цілях у країнах Південної Європи.

Про це пише Euronews із посиланням на дані американської розвідки.

За понад чотири роки повномасштабної війни Росія значно розширила номенклатуру безпілотних систем. Якщо спочатку основну роль у масованих атаках відігравали дрони типу Shahed, то нині російський арсенал включає ціле сімейство апаратів із різними характеристиками, призначенням і дальністю польоту.

Euronews проаналізував основні типи російських безпілотників, які потенційно можуть бути використані не лише на війні проти України, а й для ударів по цілях за її межами.

«Герань-2»: російська версія Shahed

Одним із головних інструментів російських ударних кампаній залишається «Герань-2» – російська версія іранського Shahed-136.

Залежно від модифікації такий безпілотник може долати до 2500 км, нести бойову частину вагою до 50 кг і розвивати швидкість близько 185 км/год.

Важливою перевагою цього типу дронів є відносно низька вартість. Завдяки цьому Росія може запускати їх масованими хвилями, змушуючи українську протиповітряну оборону витрачати значні ресурси на їхнє перехоплення.

Від «Герані-3» до «Герані-5»: ставка на швидкість

Розвиток української ППО змусив Росію шукати способи підвищити живучість своїх безпілотників. Одним із таких напрямів стало створення швидших апаратів із реактивними двигунами.

За даними Euronews, «Герань-3» здатна розвивати до 370 км/год, «Герань-4» – до 500 км/год, а «Герань-5» – близько 600 км/год.

Дальність окремих модифікацій наближається до 1000 км, а маса бойового навантаження може сягати 90 кг.

Таким чином, російський парк ударних БпЛА дедалі більше нагадує не одну уніфіковану систему, а ціле сімейство апаратів, кожен із яких може виконувати своє завдання.

«Ця суміш дає досить точну картину стану російського безпілотного арсеналу на цьому етапі війни: він більше не базується на одній моделі, а являє собою ціле сімейство систем, що виконують різні ролі», – пише Euronews.

«Гербера»: від приманки до бойового дрона

Ще одним елементом російської тактики є «Гербера». Спочатку цей безпілотник створювали передусім як дешеву приманку для української ППО.

Його завданням було змусити радари та розрахунки протиповітряної оборони реагувати на повітряні цілі, створюючи додаткове навантаження на систему.

Водночас, за даними української розвідки, Росія почала встановлювати на частину таких апаратів фугасно-осколкові бойові частини.

Орієнтовна вартість «Гербери» оцінюється приблизно у 10 тисяч доларів. Версія, призначена для використання як приманка, може долати до 600 км.

«Ланцет»: полювання на техніку

Інше призначення мають дрони сімейства «Ланцет». Їх переважно використовують для ураження конкретних цілей на передовій.

Серед основних цілей таких БпЛА – артилерійські установки, радари та броньована техніка.

Залежно від модифікації «Ланцет» може перебувати в повітрі до години, а маса його бойової частини становить приблизно 3–5 кг.

Euronews також згадує інформацію про розробку значно потужнішої версії під назвою Lancet XXL. Водночас автор наголошує, що ані виробник, ані російське Міноборони офіційно існування такого апарата не підтвердили.

«Орлан-10»: очі російської армії

«Орлан-10» належить до розвідувальних безпілотників. Його використовують для спостереження, коригування артилерійського вогню та передачі отриманої інформації.

За наведеними Euronews даними, апарат може перебувати в повітрі близько 18 годин, а дальність його роботи залежно від режиму використання може досягати 600 км.

Загалом Росія, як зазначає видання, виготовила понад 1000 таких безпілотників різних модифікацій.

«Оріон»: російський важкий БпЛА

На відміну від більшості згаданих апаратів, «Оріон» є великим багатоцільовим безпілотником. За своїми характеристиками його часто порівнюють з американським MQ-9 Reaper.

Маса такого апарата становить близько тонни. Він може нести до чотирьох ракет і перебувати в повітрі до 24 годин.

Втім, виробництво «Оріонів» розгорталося повільно, через що цей тип БпЛА не відіграє у війні такої ролі, як дрони сімейства «Герань».

FPV-дрони на оптоволокні

Окремо Росія розвиває FPV-безпілотники, керування якими здійснюється через оптоволоконний кабель.

Така технологія дозволяє уникати традиційного радіоелектронного придушення, оскільки дрон не покладається на радіоканал для отримання команд.

Російські моделі цього типу зазвичай мають дальність близько 20–30 км і можуть переносити кілька кілограмів вибухівки.

Чим це може загрожувати Європі

Саме різноманітність російського безпілотного арсеналу, на думку автора публікації, створює додаткові виклики для європейської безпеки.

Окрему увагу Euronews приділяє можливому використанню Росією суден так званого тіньового флоту в Середземному морі. Теоретично такі судна можуть розглядатися як мобільні платформи для запуску ударних безпілотників.

«З корабля тіньового флоту в Середземному морі російська армія могла б запускати безпілотники “Герань-2”, “Герань-3”, “Герань-4” та “Герань-5”, усі з яких здатні нести вибухове корисне навантаження до цілей на відстані майже 1000 кілометрів», – наголошує автор матеріалу.

Таким чином, потенційне використання таких платформ могло б розширити географію застосування російських ударних БпЛА та створити нові завдання для систем безпеки й протиповітряної оборони європейських країн.

Раніше повідомлялося, що президент Франції Еммануель Макрон спростував інформацію про те, що американське Центральне розвідувальне управління нібито попередило французьку сторону про можливу атаку російських дронів.