Зеленський і дороги, або як команда президента сідає на потоки

Володимир Маркопольский 18, Липень 2019, 01:38 836
Зеленський і дороги, або як команда президента сідає на потоки

Руслан Стефанчук, до вступу в Зе-команду був змушений купувати овочі на ринку «Столичний» на Окружній у Києві. Дуже скоро Руслану доставлятимуть капусту на чартерах з Анталії.

За нашою інформацією, оточення Зеленського планує відмовитися від тендерів при будівництві доріг і укладати мільярдні контракти з переговорної процедурою. Як в Росії. Вивіскою схеми буде залучення «європейських» підрядників, а наповненням – українські відкати. Курирує тему представник президента в парламенті Руслан Стефанчук. Його головні підопічні – компанія «Онур». Ну а потішним лобістом дорожньої Зе-реформи виступає сам президент.



Як відомо, Зеленський дав НАБУ три місяці, щоб продемонструвати свою ефективність. Ми пропонуємо Ситнику не розмінюватися на дрібниці і перевершити найсміливіші очікування президента. А саме — порушити справу про зловживання громадянином Зеленським службовим становищем на посаді президента, організації злочинної змови і примус до участі в цій змові заступника голови обласної ради.

Пояснимо для тих, хто не в курсі. Під час свого візиту в Дніпро 12 липня Зеленський настійно рекомендував першому заступнику голови обласної ради Святославу Олійнику без тендеру укласти договір з турецькою компанією «Онур» на ремонт Південної об’їзної дороги.

«Можна взяти одного нормального… я не знаю… турецьку компанію, яка будувала…»Онур». Так дайте їм замовлення. Послухай мене! Ти візьмеш на баланс цю дорогу? Побудуєш її разом з «Онуром»? У тебе є гроші», — з характерним красномовством наставляв співрозмовника глава держави.

Власне, вже давно не секрет, що українці обрали президентом людину глибоко неосвічену взагалі і у сфері державного управління зокрема. Це показав не тільки епізод в Дніпрі, але і вчорашній – в Миколаєві.

Зрозуміло, президент не розуміє, що чиновник — це не феодал, який може дістати гроші з казни. Що є бюджет, узгодження Кабміну, затвердження парламентом і головне-тендер. Що чиновник не може і не повинен призначати підрядника вольовим рішенням, причому навіть не своїм. І що подібні монологи-ніщо інше як акт корупції, що транслюється в національний ефір.

Все можна було б списати на гомеричних масштабів необізнаність глави держави, якби не обличчя глави ОПУ Богдана, схвально киває на задньому плані. Звичайно, президент не розуміє всіх цих ваших бюрократичних неподобств, але чітко артикулює слово «Онур» і цілком достовірно імітує своє внутрішнє осяяння, що саме ця компанія повинна будувати окружну дорогу Дніпра. А потім і не тільки Дніпра.



За нашою інформацією, керівником «Онура» в Офісі президента виступає Руслан Стефанчук. За його сприяння умовні “турки” вже занесли в ОПУ якийсь план розвитку доріг України. Передбачається, що ця компанія після виборів стане ексклюзивним партнером Укравтодору і займе домінуюче положення на ринку.

Фактично мова йде про створення нового Альткому, тільки без Колеснікова і під турецькою вивіскою. Для реалізації цього амбітного проекту Стефанчук пропонує відмовитися від використання тендерного механізму при будівництві доріг. Нагадаємо, що сьогодні за законом держпідприємства повинні проводити закупівлі понад 200 тис грн тільки на конкурсній основі. І тому реалізація запропонованої Зеленським схеми – кримінальне правопорушення.

Стефанчук пропонує відмовитися від системи «Прозорро» в дорожньому будівництві і вибирати постачальників вручну. Як в Росії. Дзвонимо Ротенбергу і говоримо: «Аркаша, є дуже відповідальний проект – Кримський міст. Тільки ти один можеш впоратися з таким викликом». Аркаша каже: «Не питання. 800 мільйонів доларів – і міст буде». У підсумку міст обходиться в 5 мільярдів доларів, хоча навіть не схожий, а в два рази більший китайський міст коштує 1,6 млрд доларів.

Схоже, що «Онуру» уготована роль українського Аркаши. Відмінність від Росії, у нас поки в тому, що Аркаша не повинен бути зашквареним і мати придатну піар-історію. Нам будуватимуть дорогу європейці!

Тут, правда, є проблема. Кажуть, що українська філія “Онура” втратила свою турецьку ідентичність і працювала під дахом Кононенка. Тому і підняла тільки в 2017 році підрядів на 4,7 млрд грн. І в 2018-му материнська компанія вже була змушена виходити на український ринок самостійно і конкурувати з донькою. У зв’язку з цим у нас питання до президента: ви турків лобіюєте – тих, які під Кононенко або тих, які поки безгоспні і неприкаяні?

Великі європейці не прийдуть в Україну. Хіба тільки під фінансування західних банків. Будують вони дорого, а український ринок бідний і дуже клопіткий. З 56 млрд грн, які отримав Укравтодор, 8,5 млрд піде на оплату кредитів. Сума, що залишилася – приблизно 1,6 мільярда євро на країну більше, ніж Франція – не те, що зацікавить гігантів.

А ті, хто прийдуть – працюватимуть за місцевими правилами. Що показує приклад, власне, «Онура». Це не тільки Кононенко. А ще й, наприклад, оплата “Онуром” приватних перельотів колишнього львівського губернатора Синютки. І замість дружніх послуг – домінування в обласних тендерах і міських тендерах Садового. Про ступінь гнучкості і розуміння місцевих реалій турками свідчить факт, що їх компанія увійшла до топ-5 компаній, які заробили на грандіозному донецькому розпилі під Євро-2012. Турки поступилися тільки Колеснікову і Глимбовскому.

В Україні є ринок компаній, що будують дороги. Турки є помітними його учасниками. І вдалося їм зайняти свою нішу завдяки наявності ринку і наявності конкуренції. Прогресивна ж команда президента намагається нас відправити чи то в Росію, то в Радянський Союз, плануючи ввести ручний режим розподілу дорожніх підрядів. І головний мотив цих дій – явно не бажання подарувати українцям хороші дороги.

У зв’язку з цим ми звертаємося до директора НАБУ. Шановний Артем! Ви вже якось порушували справу про хабар Порошенка Трампу. Правда, його потім довелося з ганьбою закрити. Пропонуємо вам відкрити провадження, яке не доведеться потім з ганьбою закривати. І не бійтеся – розмова президента з інтелігентним директором Миколаївського аеропорту показала нам, що Володимир Олександрович теж боїться, коли його жорстко викривають і ставлять на місце.

Джерело