УКРАЇНА «РОБИТЬ» НОВИХ ЛЮДЕЙ

Декілька слів про міграцію в Україну. Українська влада вирішила поправити демографічну ситуацію в Україні несподіваним чином. Народжуваність гірша за кудись, населення стрімко старіє, а робоча сила тисячами виїжджає за кордон через те, що жити в Чернігові чи Рівному не цукор, роботи немає, а їсти хочеться.

   Але все пізнається в порівнянні, і є безліч людей, для яких життя в Україні буде дуже непоганим. Звичайно, вони хотіли б трохи більшого (втім, як і ми) — вони хотіли б Європи. Але як складеться. Ми зараз говоримо про мігрантів, які масово прибувають в Україну, а наш уряд готовий зустріти їх із розпростертими обіймами.

   Щоправда, чомусь наші можновладці ретельно приховують, що з недавнього часу запалали любов’ю до вихідців із країн Близького Сходу чи Азії. Напевно тому, що місцеве населення не дуже радіє бачити тих самих афганців, яких ще на вильоті літа так наполегливо кликав до нас пан Арестович і навіть готував для них специфічні гуртожитки із в’язниць. Ось і українці вже багато років як чують розповіді про те, як воно там у Європі з так званими біженцями від воєн, які не знають мови, не бажають працювати та вчить мову та культуру своєї нової країни, а лише отримувати непогану допомогу. Вони привозять із собою свої іноді дикі звичаї та звички, які часто суперечать не тільки моралі, а й закону.

Кочуючий документ

 І наша правляча коаліція про це чудово знає. Абсолютно випадково на сайті державної міграційної служби виплив цікавий документ. Наказ №244 за підписом Наталії Науменко «Про затвердження положення про тимчасові пункти перебування біженців, яким відмовлено у в’їзді до Європейського Союзу». Тобто уряд теоретично припускає, що такі біженці будуть на нашій території і навіть розробляє та регламентує правила їхнього перебування.

   Громадники наробили скріншотів, звернулися до ЗМІ. Ті, у свою чергу, звичайно, кинулися за роз’ясненнями у відомство. Але відповіді не отримали, а документ із грифом «для внутрішнього користування» зник із сайту. (Як, мабуть, зник із кадрових списків і дрібний клерк, який цей папір помилково повісив на загальний огляд).

   Документ зобов’язує «забезпечити сприятливі умови тимчасового перебування біженців за вказаними в додатку до цього наказу будівлями, переданими Міністерством юстиції України щодо використання територіальним органам Держаної міграційної служби України…». Тобто йдеться про ті в’язниці, які не використовуються за призначенням, які раніше Україна хотіла передати під комуни для мігрантів з Афганістану. А тепер там можуть жити всі ті, хто не доїхав до Європи — в Ірпіньському виправному центрі №132 та Бучанській виправній колонії №85. Загальна місткість – 3 тисячі осіб мінімум. Але подібні центри поза в’язницями є під Одесою, Мукачевом та Києвом. Мін’юст пропонував віддати під ці цілі та виправні колонії під Черкасами та Кременчуком.

Хто ці люди?

   А тепер подумаємо, хто ж ці мігранти, які ніяк не можуть потрапити до Євросоюзу. Європа вже переповнена біженцями, в умовах економічного спаду через коронавірус їй не вистачає ні сил, ні коштів на їх підтримку. Та й поведінка східних людей теж залишає бажати кращого. Ось і вигадала Європа зупиняти орди на підходах до своїх кордонів. Свого часу таким буфером була Туреччина, яка заробила на біженцях від війни з Сирії. Йдеться про мільярди доларів за кілька років, між іншим.

   Така ж схема була цієї осені запропонована, мабуть, і Україні. І та не сміла відмовитись. По-перше, ми поки що Європі тільки повинні за поставлену зброю, за каски з Німеччини та кораблі з Британії, транші МВФ теж не просто за гарні очі нам валяться. Ну і морально – ми ж Європа, хоч би в майбутньому. Отже, мають розділяти всі європейські цінності та пов’язані з ними тяготи. Хіба не так? Про це прямо текстом говорили члени Бундестагу з правлячої партії соціал-демократів. Тоді їм жорстко заперечив секретар Ради національної безпеки Олексій Данилов. Але хто його почув? Знову ж таки, не тільки Україна винна Європі, а й Європа готова віддати півцарства за те, щоб дикі варвари не зруйнували Старий Світ дощенту. А ця можливість явно демонструвалася на кадрах із польсько-білоруського кордону. До речі, де зараз ці люди в ковдрах від Червоного хреста? Чи не ходять уже вулицями різних українських міст?

   Проблема насправді навіть не у мігрантах, а в українцях. Задля того, щоб заволодіти чималими сумами від ЄС на облаштування іноземців, владні еліти зовсім забули, що вони взагалі слуги народу і з народом повинні радитися. З тим, що їх вибирав і за податки якого вони є. І про те, чи українці хочуть, щоб до них підселили таких сусідів, варто запитати у громадян України. Тим більше, що закон про референдум наспів так само в останні дні року, як і горезвісний документ, який ненароком опинився на сайті ГМС.

  Щось не віриться у те, що люди проголосують «за». Особливо після того, як у січні мігрант з Камеруну зґвалтував київську студентку, після того, як у тому ж січні невідомі розписали стіни православних храмів емблемами терористичної організації «Брати мусульмани», яка вважається в деяких країнах, а поліція навіть справи не порушила. Хоча б за фактом хуліганства.

  Але референдуму не буде. Це ясно з того, що ГМС вдав, що документа не було. Отже, є що приховувати. Це по-перше. А по-друге…

Свої та чужі

   Ви пам’ятаєте, як у нас раптом став дорогий газ? Скільки відсотків свого прибутку звичайний господар віддає за опалення будинку? А тепер вразите ідеєю з того ж наказу: для забезпечення розміщених мігрантів газ має поставлятися за пільговим соціальним тарифом. Ви, українці, можете таким похвалитися?

   Українці ще б потерпіли трохи, якби розуміли, що всі ці жодного разу не русяві люди хоч тушкою, хоч опудалом, що прагнуть на захід, рано чи пізно поїдуть додому Але навряд чи це станеться. У тексті наказу є такі слова: «до подальшого ухвалення рішення країн Європейського Союзу…». Коли буде це рішення, не знає ніхто, немає жодних чітких часових рамок. Та й навіщо Європі цей головний біль? Нехай тепер жадібна Україна розхльобує заварену кашу з кус-кусом та булгуром.

   За 11 місяців 2021 року лише за офіційною статистикою Держкомстату в Україну приїхало 19 тис осіб. Це на 12 тис більше, ніж 2020-го. Чи не означає це, що біженців у нас вже приймають, тільки поки на напівлегальних умовах?

   «Я помітила, що якось дуже багато з’явилося молодих людей із різними відтінками шкіри та іншої культури. Очевидно, не європейської. Навіть там, де їх особливо ніколи не було».

   «Лівий берег. Житловий комплекс Мегасіті. Очі розбігаються, який інтернаціонал. На ДВРЗ, маленький мікрорайончик, заводський. Не центр міста – теж бачила», – коментують новини про «новорічний подарунок» від ГМС у соцальних мережах.

   А тепер, як то кажуть, контрольний у голову. У грудні минулого року Верховна Рада України ухвалила зміни до закону «Про громадянство». Він дозволяє особам без громадянства подавати заяви про натуралізацію вже через три роки. Раніше цей термін позначався сімома роками.

   Ось так просто вирішуються проблеми із незадоволеними жителями України, які й народжувати не хочуть, і вимирають. Напевно, всі ці «новенькі громадяни» і голосуватимуть так, як їм скажуть?

   Яка безладна наївність! І яка зневага власними громадянами, про безпеку яких не дбає зовсім ніхто. Ну хіба що вони самі захистять свої будинки від пограбувань, матерів та сестер від зґвалтування, церкви від осквернення. І дай Боже, щоб справа обмежилася поки що лише антимігрантськими мітингами під офісом президента і не дійшло до вогню та вил.

Джерело: NEW KOBZAR