Особливості матеріального забезпечення військовослужбовців

Громадяни, які звільнились зі строкової служби у війську, мають право на матеріальну допомогу. Для її отримання потрібно подати документи до комісаріату, у якому заявник стоїть на обліку. Фінансовими питаннями займаються органи соцзахисту.

Перелік необхідних документів

Згідно з законом виплата матеріальної допомоги військовослужбовцям проводиться на підставі наступних документів:

● Заява про виплату допомоги. У ній слід вказати рахунок, на який потрібно перерахувати кошти.

● Довідка про зарплату.

● Копія трудової книжки. Її вірність повинна бути підтверджена підписом керівника за останнім місце роботи.

Перелік документів для виплати колишнім військовослужбовцям є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. У разі вимагання додаткових документів заявник може оскаржити такі дії.

Розмір допомоги визначається у залежності від того, чи працював заявник на день призову на військову службу. У разі наявності роботи сума допомоги встановлюється на рівні середньої зарплати. Однак розмір виплати не може бути меншим прожиткового мінімуму для працездатних громадян.

Якщо військовослужбовець не був працевлаштований, то сума допомоги встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для осіб працездатного віку.

Терміни

Виплата здійснюється не пізніше місяця з дня взяття особи на облік у комісаріаті. Комісаріати впродовж 10 днів після звернення заявника скеровують отримані документи в органи соцзахисту. До них долучається подання, оформлене згідно з вимогами закону.

Органи соцзахисту у період між 12 та 23 числом подають у Мінсоцполітики відомості по кожному району. Працівники Міністерства протягом 5 днів після отримання зведених даних розподіляють бюджетні кошти.

Строк надання послуги з оформлення грошової виплати становить 1 місяць. За розгляд заяви адміністративний збір не передбачено.

Документи можна подати особисто, уповноважити на вчинення цієї дії представника, або відправити їх поштою.

Чи може бути відмова

Закон не передбачає підстав для відмови у задоволенні клопотання за умови, що зацікавлена особа надала передбачений законом перелік документів.

Якщо заявник не згоден з прийнятим відносно цього рішенням, він вправі оскаржити його у суді. Адміністративний позов подає зацікавлена особа особисто. Також оформленням документів може займатися представник, повноваження якого підтверджені довіреністю.