В “Слузі народу” запропонували передати Нацраді повний контроль над усіма медіа

Ірина Дубровська 6, Липень 2020, 16:34 69
В “Слузі народу” запропонували передати Нацраді повний контроль над усіма медіа

8 депутатів Верховної Ради від фракції “Слуги народу” пропонують парламенту передати Національній раді з телебачення і радіомовлення контроль над усіма медіа, включаючи онлайн-медіа і платформи загального доступу до інформації, а також право вимагати в суді блокування онлайн-медіа.
Про це йдеться в допрацьованому для повторного першого читання законопроекті “Про медіа”, який зареєстрований у парламенті 2 липня під №2693-д.



Законопроект передбачає, що Нацрада здійснює державне регулювання, нагляд та контроль у сфері медіа.

До суб’єктів медіа, згідно з документом, належать аудіовізуальні медіа, друковані медіа, онлайн-медіа, провайдери аудіовізуальних сервісів (наприклад, IPTV), а також провайдери платформ загального доступу до інформації (до яких можна віднести Youtube, соціальні мережі).

Нинішнє законодавство передбачає, що Нацрада регулює тільки телерадіомовні медіа.

Нацраді пропонують надати право вимагати від друкованих та онлайн-медіа усунення порушень, накладати на них штрафи, а також через суд вимагати позбавити ЗМІ ліцензії на мовлення та блокувати медійні сайти.

При цьому він може звертатися в суд (а справи про держрегулювання у сфері медіа, згідно з законопроектом, повинен розглядати адміністративний суд у Києві), навіть якщо не виходить встановити власника медіа і, таким чином, рішення може прийматися за відсутності власника.

Медіа, у свою чергу, у відповідь на блокування може надати докази відсутності або усунення порушень, а Нацрада має розглянути звернення протягом 10 днів і в разі відсутності підстав для відмови, негайно звернутися в суд для відновлення доступу, і суд розглядає це звернення за прискореною процедурою.

Якщо інтернет-ЗМІ знаходиться в українському домені, то реєстратор імен анулює його адресу, якщо в іноземному домені; то провайдери зобов’язані обмежити доступ до його сайту, а якщо на платформі спільного доступу; то Нацрада просить цю платформу обмежити доступ, але сама ніяких дій відносно платформи не робить.

Блокування сайтів може бути застосоване за повторне грубе порушення вимог закону, куди відносяться порушення в тому числі щодо прозорості права власності, достовірності інформації про власника і порушення розділів, пов’язаних з російською агресією (до яких належить також позитивне висвітлення діяльності російських властей).

Також Нацрада буде, крім ліцензування телерадіокомпаній, проводити реєстрацію ЗМІ.

Обов’язкова реєстрація передбачена для телерадіокомпаній, які ведуть мовлення без використання радиочастнотного ресурсу, друкованих медіа, провайдерів аудіовізуальних сервісів.

Реєстрація онлайн-медіа і платформ загального доступу в законопроекті передбачена, але не обов’язкова.

В доопрацьованій версії законопроекту уточнено формулювання визначення “медіа”, яка передбачає наявність у нього редакторського контролю, що виводить блогерів з-під його дії (але якщо на блогера працює колектив авторів, а сам блогер виступає в ролі редактора, то він вже може вважатися медіа).

Автори законопроекту — депутати Ради Микита Потураєв, Євгенія Кравчук, Олександр Кабанов, Андрій Боблях, Єлизавета Богуцька, Тетяна Рябуха, Павло Сушко, Дмитро Нальотів.

Як повідомляли “Українські Новини”, у середині травня Рада направила на повторне перше читання законопроект № 2693 про медіа.

Інтернет-видання, друковані медіа та ряд блогерів закликають Верховну Раду відхилити законопроект про медіа як такий, що порушує конституційну свободу вираження поглядів.

1 липня парламентський комітет з гуманітарної та інформаційної політики схвалив доопрацьований текст і рекомендував Раді його прийняти, незважаючи на вимоги ряду онлайн-ЗМІ і блогерів відхилити законопроект.

Національна спілка журналістів України (НСЖУ) вважає доопрацьовану версію законопроекту про медіа підсилює контроль влади над ЗМІ і вимагає перед розглядом у Верховній Раді відправити документ для аналізу в Європейську комісію “За демократію через право” (“Венеціанська комісія”).

Представник Організації з безпеки і співробітництва в Європі щодо свободи ЗМІ Арлем Дезір заявив, що накладення штрафів на ЗМІ на основі розмитих формулювань законопроекту № 2693 “Про медіа” викликає стурбованість.