Все спихне на Гончарука: експерт розповів, як Зеленський пустить воду в Крим

Володимир Маркопольский 24, Лютий 2020, 02:20 1031
Все спихне на Гончарука: експерт розповів, як Зеленський пустить воду в Крим

Схоже, Офіс президента визначив слабку ланку, на яку повісять продаж води в Крим. Це-прем’єр-міністр Олексій Гончарук. Слідкуйте за руками.

Про це пише Сьогодні Олексій Копитько.

2 жовтня 2019 р. Верховна Рада приймає, а президент підписує закон № 145-IX «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації»».



Тобто, перелік заборонених до приватизації підприємств скасовано, Кабміну доручено розробити новий.

У скасованому переліку, серед інших, були такі об’єкти:

Державне підприємство «Управління Північно-Кримського каналу».

Управління Головного Каховського магістрального каналу.

Зараз дані структури знаходяться в підпорядкуванні Державного агентства водних ресурсів України.

17 жовтня 2019 р. голова бюджетного комітету “зелений” Юрій Арістов на камеру журналістам ділиться інформацією про те, що обговорюється ідея продажу води в Крим (саме відео з’явиться в ефірі 31 Січня).

15 січня 2020 р. прем’єр Гончарук сурмить про те, що Кабмін погодив законопроект зі списком стратегічних підприємств, які не підлягають приватизації. Тоді активно розганяли новини, що, ура-ура, не приватизують оборонку, Укрпошту та Укрзалізницю.

В кінці січня почалася підготовка громадської думки до продажу води в Крим. Нам дуже виразно почали масажувати мозок на цю тему.

А 03 лютого 2020 р.до Верховної Ради тихесенько надійшов згаданий законопроект Кабміну №2831, зі списком підприємств, що не підлягають приватизації. Внесено законопроект за підписом прем’єра, але готував його товариш Милованов.

Так ось в цьому новому списку каналів вже немає. Який дивовижний збіг, чи не так?

Кілька днів тому з’явилася інформація, що зазначені підприємства будуть реорганізовані рішенням Кабміну. Публічно її вкинув екс-народний депутат Сергій Хлань (а його блискавично процитували роспропагандисти в контексті «Україна готується подавати воду в Крим», хоча у Хланя контекст дещо інший). Нібито все повинно трапитися дуже скоро, щоб встигнути до поливного сезону.

За задумом злодіїв, з назв нових підприємств зникне згадка про канали, вони стануть нейтральними.

Для чого це робиться? Для того, щоб якесь підприємство «смачна вода» (Україна) підписало з якимсь підприємством «дуже смачна вода» (Росія) договір на поставку цілющої вологи. А вже російське підприємство врегулює юридичні нюанси з окупаційною владою Криму. Вийде якась подоба водного “РосУкрЕнерго”.

Поки все йде за схемою, яку я описав 1 лютого. Дозволю самоцитату: “… щоб відкрити шлюз в квітні, в лютому-березні російська сторона за участю зацікавлених осіб в Україні (їх ціле стадо) буде різними способами впливати на громадську думку в нашій країні. Прямо тиснути (через загострення на Азові і на Донбасі), підкуповувати, заряджати своїх європейських тузиків і т. д.» …

Кілька арахамій на тему води вже висловилося. Загострення на фронті вже було (і буде ще). Загострення на Азові вже було (і ще буде). У бій вже кинутий цілий товариш Медведчук з максимально ідіотським коментом, єдине завдання якого-показати, що Росія наполягає. З чого випливає, що Зе поки ще остаточно не зламався, але його активно «укочують» (це було ще до Нових Санжар).



У загашнику у росіян ще дві фішки-результати “соцопитування”, які  “підтвердять”, що населення хоче продавати воду в Крим заради миру і добра, а також вереск різних європейських шрьодерів на російській зарплаті.

Я розумію, що товариша Гончарука вже нікому не шкода, і йому зараз формують пакет “похоронних” рішень, щоб злити негатив.

Але ж якісь залишки мозку у нього повинні бути? Мова ж не йде про якесь банальне злодійство. Йдеться про здачу національних інтересів.

Корупціонерів і нездар в Україні ще так-сяк терплять, а от явних зрадників шанують не особливо.

Приклади товариша Мороза, товариша Януковича та інших персонажів повинні підказати товаришеві Гончаруку, що краще в такому ніжному для політика віці піти у відставку зганьбленим, але відносно чистим, ніж відправитися в політичне небуття або куди гірше з клеймом зрадника.