Програма дій Кабміну та новий бюджет: очікування та жорстока реальність

ДУМКА 23, Квітень 2020, 09:54 203
Програма дій Кабміну та новий бюджет: очікування та жорстока реальність

“Кажи одне – роби інше”. Здається, саме цим негласним принципом керується новий український Кабінет міністрів у своїй роботі.

Такий висновок у мене напрошується після детального вивчення й порівняння програми дій уряду, яку нещодавно презентував прем’єр-міністр Денис Шмигаль, та нового, порізаного й пошматованого державного бюджету.

Неспівставність очікувань прем’єра Шмигаля і реальності прем’єра Шмигаля найбільш явно виражена на прикладі кількох сфер, з яких майже повністю забрали фінансування, але про розвиток яких невпинно згадується в урядовій програмі.

Неважко здогадатись, що постражали найбільш беззахисні: довкілля, освіта, мова та культура. Так, після перекроювання бюджету без грошей залишили освіту і науку, культуру та інформаційну політику, а також всі статті витрат на природоохоронні заходи. А на деякі задекларовані заходи грошей взагалі так і не виділили – наприклад, на розвиток відновлюваних джерел енергії (ВЕД).

Далі – по пунктах і з цифрами.  Програма уряду: очікування та реальність.

Довкілля

Очікування

В розділі “Забезпечення екологічної безпеки” програми дій уряду зазначені такі очікування:

– покращення якості довкілля, а відповідно, і здоров’я людей;

– формування системи моніторингу стану довкілля згідно з європейськими стандартами. Відповідно до цього пункту, мали б з’явитись датчики якості повітря та води по всій Україні. Ті, які ще у 2018 передбачались урядом;

– збереження природних ресурсів для майбутніх поколінь.

Навіть пообіцяли відновлювані джерела енергії розвивати!

Все виглядає дуже надихаюче і обнадійливо. Але потім відкриваємо секвестрований бюджет. А там…

Реальність

Мінус 433,8 млн грн з 450,3 млн грн на здійснення природоохоронних заходів. Залишилося 16,5 млн грн.

В цьому “мінусі” були закладені: 100 млн грн на придбання обладнання стаціонарних постів спостережень за станом атмосферного повітря; 3 млн 500 тис грн на забезпечення функціонування Національного реєстру антропогенних викидів та поглинання парникових газів; 1 млн грн на моніторинг стану р. Дніпро та забезпечення розвитку інформаційних систем екологічного менеджменту.

А також мінус 256,1 млн грн з управління Зоною відчуження. Дуже актуальне скорочення, коли понад двадцять днів палають ліси у Чорнобилі.

Але це не всі мінуси по радіації. Радіаційними відходами будуть ще рік труїтися і жителі Кам’янська. З бюджету забрали всі 45 млн грн, які раніше виділялись на приведення у безпечний стан об’єктів колишнього уранового виробництва “Придніпровський хімічний завод”. Ну, а що? Ще рік потерплять, стільки ж уже терпіли.

На розвиток зеленої (чи, як вона в програмі уряду зветься,  “низьковуглецевої енергетики”) в бюджеті я не знайшла нічого. Тому як розвиток цього напряму бачить прем’єр, не зрозуміло. Особливо враховуючи, що весь “зелений” сектор півроку стоїть через невизначеність долі “зелених тарифів”.

Такі скорочення геть не втішні, коли контекст – це палаючі ліси, прогнози засухи, пожежі, які не можуть загасити, і столиця, яка кілька днів посідає перше місце серед найзабрудненіших місць світу.

А ще – дослідження Гарвардського університету, які підтвердили зв’язок між інтенсивністю розповсюдження коронавірусу COVID-19 та забрудненням атмосферного повітря.

Виходить, що скорочення видатків в екологічній сфері не лише не відповідають програмі уряду. Вони є абсолютно абсурдними.

Освіта й наука

Очікування

У своїй програмі уряд нам обіцяє сучасну навчально-виробничу інфраструктуру для закладів професійної освіти. А також якісну та доступну освіту. Звучить серйозно та обнадійливо.

Але знову – відкриваємо бюджет. А там…

Реальність

Мінус 1,9 млрд грн на Міністерство освіти і науки. Гроші забрали з програм підготовки кадрів освітніх закладів.

А найбільш дивно, що у розпал пандемії COVID-19 гроші забрали як раз з медичної освіти. Мінус 363 млн грн на загальнодержавні заходи і заклади з медичної освіти.

Отже, лікарів нам готувати не треба. Кадрів кваліфікованих вистачає, значить. Напевно, прем’єру просто не показали новини про лікарів, які звільняються з лікарень, і про недоукомплектовані медичним персоналом бригади.

Мова, культура та захист інформаційного простору

Про гуманітарну безпеку в Україні говорять лише поодинокі експерти. Стратегічного бачення з цього питання в ЖОДНОГО уряду за часи незалежної України як не було, так і немає. Цілком навпаки, перше, чим готовий жертвувати будь-який очільник уряду, – це гуманітарна сфера. Так сталось і цього разу.

Очікування

– якісний культурний та креативний продукт;

– популяризація культурної спадщини та цінностей;

– українське кіно та медіаконтент;

– посилення інформаційної безпеки та захист від інформаційної агресії.

Реальність

Мінус 7 млрд грн та досі не продовжена дія постанови про заборону російських соціальних мереж в Україні. Мінус 198,7 млн грн на Державний комітет телебачення і радіомовлення.  Мінус 296,6 млн грн на Український культурний фонд. Мінус 64,8 млн грн на Український інститут національної пам’яті.

Статей, які б стосувались інформаційної безпеки, у новому бюджеті так і не знайшлось. Навіть ті заходи, які не потребують фінансових видатків від уряду, поки що підтримки не отримали. Наприклад, той же проект про продовження дії постанови про заборону російських соціальних мереж на території України.

Урядовий провал за всіма напрямками

Можна було б ще вдатися до аналізу безпеки, видатків на правоохоронні органи та суди. У цих сферах довелося би переважно писати про нічим не обґрунтовані та непояснювані збільшення видатків. Можна було б зазирнути і в економічний блок. Але скрізь історія одна й та сама: цифри не відповідають буквам!

Видатки Шмигаля не співвідносяться з деклараціями Шмигаля.

“Наша програма – реалістична, а підходи – відповідальні”, – речення зі вступу програми уряду. Це про очікування, які зможуть стати реальністю, тільки якщо їх суттєво переглянути.

Леся Василенко