Росія “відчуває біль” після початку другого раунду нафтової війни з ЄС – Politico

Енергетична війна ЄС з Росією вступила в нову фазу — і є ознаки того, що Кремль починає відчувати біль.

Про це пише видання Politico.

З неділі імпорт нафтопродуктів — продуктів переробки сирої нафти, таких як дизель, бензин і нафта — з Росії до ЄС заборонено. Це сталося після грудневої заборони ЄС на російську нафту, яка постачається морським шляхом.

Обидва заходи також пов’язані з обмеженнями цін, запровадженими G7 з метою знизити ціни, які Росія отримує за свою нафту та нафтопродукти, не порушуючи глобальні енергетичні ринки.

Схоже, що ці дії вдарили по бюджету Кремля набагато сильніше, ніж інші економічні обмеження, накладені у відповідь на вторгнення Росії в Україну.

За словами старшого юриста Німецького інституту міжнародних справ і питань безпеки Яніса Клюге, податкові надходження Кремля від нафти і газу в січні були одними з найнижчих місячних показників з часів пандемії COVID-19 у 2020 році.

Клюге зазначив, що в той час, як бюджет Росії на 2023 рік передбачає 9 трильйонів рублів (120 мільярдів євро) надходжень від викопного палива, у січні вона заробила лише 425 мільярдів рублів від податків на нафту і газ, що приблизно вдвічі меньше порівняно з тим же місяцем минулого року.

Це дані лише за один місяць, і дохід дійсно коливається, але Клюге назвав це «поганим початком» для Росії.

Згідно з останніми підтвердженими місячними даними Європейської комісії, продажі російського газу в Європу також впали — частково в результаті власного енергетичного шантажу Москви — її частка в імпорті скоротилася з приблизно 40 відсотків у 2021 році до 13 відсотків у листопаді 2022 року.

Але найважливіше для кремлівської скарбниці – нафта.

У п’ятницю країни ЄС уклали угоду про два обмеження цін, які набудуть повної чинності пізніше цього року після 55-денного перехідного періоду. Обмеження в 100 доларів застосовуватиметься до преміальних» нафтопродуктів, включаючи дизельне паливо та бензин. Обмеження в розмірі 45 доларів США буде встановлено для мазута та сирої нафти.

Заборона ЄС і обмеження цін G7 повинні працювати в тандемі. У той час як ЄС забороняє російську нафту, відрізаючи життєво важливий ринок, обмеження цін гарантують, що страхові та транспортні компанії, що базуються в ЄС та інших країнах G7, не будуть повністю заблоковані у сприянні світовій торгівлі російською нафтою. Таким чином російські доходи від викопного палива постраждають, не порушуючи світовий ринок нафти.

Поки що, вважають лідери ЄС, це працює.

Покупці в Китаї, Індії та інших країнах купують більше російської сирої нафти, компенсуючи втрачене в торгівлі з Європою. Але знаючи, що в Росії мало альтернативних ринків, покупці змогли збити ціну. «Знижки, які має надати Росія, які можуть вимагати її партнери, є сильними і будуть такими у майбутньому», — сказав один високопоставлений чиновник Європейської комісії.

Російська нафта марки Urals торгується близько 50 доларів за барель, приблизно на 30 доларів нижче базової ціни на нафту Brent.

«Я думаю, що загалом ЄС і G7 можуть бути цілком задоволені тим, як розвивалися події щодо нафтового ембарго та обмеження цін досі», — сказав Клюге. «Не було турбулентності на світових ринках нафти при цьому доходи Росії значно впали. Ключова причина тут полягає в тому, що ціна, яку Росія отримує за свою нафту, впала».

Питання в тому, чи зможе ЄС продовжувати економічний тиск на Росію, не завдаючи при цьому шкоди собі.

Поки що, принаймні, що стосується нафти, все було просто. Нафтові ринки виявилися надзвичайно гнучкими після заборони ЄС на сиру нафту в грудні, при цьому експортні потоки просто змінюються: Азія тепер приймає більше російської сирої нафти — часто зі знижкою — тоді як інші виробники на Близькому Сході та в США постачають Європу.

Поки що виглядає ймовірним, що подібна «перебудова» світової торгівлі відбудеться з нафтопродуктами, такими як дизель, сказав Клаудіо Галімберті, старший віце-президент з аналітики Rystad Energy.

Природа санкцій щодо нафтопродуктів означає, що ніщо не заважає експортувати російську сиру нафту до третьої країни, переробляти її та потім реекспортувати до ЄС, а це означає, що Індія та інші країни стають більш важливими постачальниками нафтопродуктів на Захід. .

Китай та Індія, а також інші на Близькому Сході та в Північній Африці, ймовірно, також розхоплять російські нафтопродукти, які більше не надходять прямо в Європу, звільняючи власні нафтопереробні потужності для виробництва ще більшої кількості продукції, яку вони зможуть продати до Європи та інших країн.