Вчені-генетики стверджують, що жінка, яка сидить у в’язниці 17 років, не причетна до смерті своїх чотирьох дітей

Вчені просять помилувати австралійку Кейтлін Фолбігг, засуджену за вбивство чотирьох власних дітей. Фахівці вважають, що діти померли самі – і виною всьому рідкісні генетичні мутації.

Кейтлін Фолбігг називають найжорстокішою жінкою-вбивцею в історії Австралії. В даний час 53-річна Фолбігг відбуває тридцятирічний термін у в’язниці за вбивство чотирьох своїх маленьких дітей в період з 1990 по 1999 рік. Фолбігг була засуджена до в’язниці в 2003 році після процесу, який тривав сім тижнів.

Звинувачення тоді довело, що жінка в різні роки задушила своїх дітей — Калеба, Патріка, Сару і Елізабет — в моменти відчаю.

Так, за версією слідства, в 1991 році вона вбила Патріка у віці 8 місяців, причиною смерті його спочатку назвали асфіксію в результаті епілептичного нападу; Сару у віці 10 місяців в 1993 році, чию смерть спочатку списали на синдром раптової дитячої смерті (СРДС). Причина смерті Елізабет у віці 19 місяців, яка померла в 1999 році, встановлена не була, смерть Калеба в 1990 році теж спочатку віднесли до СРДС.

Сама Фолбігг ніколи не визнавала свою провину, стверджуючи, що її діти померли в результаті природних причин. Одним з найважливіших доказів були щоденники Фолбігг, в яких вона ділилася своїми думками. “З Сарою єдине, що хотіла, – це заткнути її. І одного разу вона заткнулася”, – було в одному із записів.

Днями 90 вчених, серед яких відомі в світі фахівці з рідкісних генетичних захворювань, два австралійських Нобелівських лауреата, та інші відомі жителі країни підписали петицію з вимогою переглянути справу Фолбігг. За їхніми словами, нові відкриття в генетиці цілком можуть довести невинність жінки і пояснити смерть її дітей від природних причин.

Ймовірність того, що одна сім’я чотири рази зіткнулася зі смертю дітей від природних причин, зникаюче мала. Однак, як заявив один з учених, які виступили на підтримку Кейтлін Фолбігг, «в генетиці поодинокі випадки зустрічаються часто».

Ключовим у зверненні вчених стало відсилання до повного секвенування ДНК Фолбігг і її дітей, невеликі зразки крові яких були взяті при народженні.

Так, у самої жінки була виявлена раніше не виявлена мутація гена CALM2. Ген CALM2 є одним з трьох генів, що кодують білок кальмодулін. Кальмодулін-це важливий сигнальний і регуляторний білок, чутливий до іонів кальцію. Він регулює багато важливих процесів, такі як запалення, апоптоз, скорочення гладких м’язів, внутрішньоклітинний транспорт.

Відомо, що мутації гена CALM2 можуть бути пов’язані з раптовою смертю від серцево-судинних проблем. Встановлено, що ця ж мутація була присутня в ДНК Сари і Лаури.

З’ясувалося, що у Калеба і Патріка була рідкісна мутація гена BSN, дослідження якої на мишах пов’язували її з настанням епілептичних припадків в ранньому віці. Крім того, у Патріка була діагностована епілепсія, а у Калеба – ларингомаляция, порок розвитку гортані.

На основі вивчення генетичних мутацій матері і дітей в 2019 році в рецензованому науковому журналі Europace вийшла стаття, співавтором якої була професор Карола Вінуеса з Австралійського національного університету, теж підписалася під петицією про звільнення Кейтлін Фолбігг.

У своїй недавній статті Вінуеса пише, що мутація гена CALM2 «з високою ймовірністю призвела до природної смерті двох дівчаток, змінивши нормальний ритм серця».

В даний час вчені зайняті дослідженням геному двох померлих хлопчиків. За словами Іана Коннеллана з Королівського інституту Австралії, який підписав петицію, з моменту вироку Фолбігг наука зробила крок далеко вперед. Він вважає, що ця справа може бути «вирішальною в тому, як суди сприймають загальноприйняті наукові свідчення, в тому числі відносно нові відкриття, особливо коли вони встають проти непрямих доказів».

“Справа Фолбігг може стати небезпечним прецедентом, який означає, що медичні та наукові свідчення просто можуть ігноруватися на догоду суб’єктивних інтерпретацій непрямих доказів», — йдеться в петиції.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що вчені з декількох країн виявили найстаріший з відомих випадків невибіркового масового вбивства. Вбивства сталися близько 4200 року до нашої ери на території сучасної Хорватії.