Латвія пішла на поступку щодо санкції проти Усманова і Фрідмана, але готує власні обмеження

Латвія планує запровадити власні санкції проти російських бізнесменів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. Це рішення ухвалюють після того, як Рига погодилася не блокувати продовження санкційного режиму ЄС, через що Усманов і Фрідман мають бути виключені з відповідного списку Євросоюзу.

Про це повідомив уряд Латвії.

Міністерству закордонних справ країни доручили без зволікань підготувати необхідні документи для запровадження національних обмежень проти обох російських олігархів. Зокрема, МЗС має розробити відповідну пропозицію, юридичне обґрунтування та проєкти нормативно-правових актів.

У латвійському уряді заявили, що навіть після зміни статусу Усманова та Фрідмана на рівні ЄС Рига має намір не допустити доступу цих осіб до заморожених активів на території країни.

“Латвія продовжуватиме використовувати всі наявні в її розпорядженні правові інструменти, щоб не допустити розблокування коштів та господарських ресурсів цих осіб у Латвії”, – йдеться у заяві уряду.

Водночас Кабінет міністрів Латвії на закритому засіданні 22 вересня погодив подальші дії країни щодо продовження санкцій Євросоюзу проти Росії.

Досягнута домовленість передбачає продовження індивідуальних обмежень приблизно щодо 3 тисяч осіб, а також пов’язаних із ними людей та організацій, одразу на три роки. Раніше санкції щодо таких осіб доводилося окремо продовжувати кожні шість місяців.

Латвія зберегла політичну незгоду

Попри домовленість, під час формального ухвалення рішення Радою Європейського Союзу представник Латвії має утриматися від голосування. Таким чином Рига збереже та офіційно зафіксує свою політичну незгоду з виключенням Усманова і Фрідмана зі санкційного списку ЄС.

Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс заявив, що його країна до останнього наполягала на збереженні обмежень проти цих осіб.

“Протягом усього переговорного процесу з лідерами країн-членів ЄС Латвія виступала проти виключення політично мотивованих осіб зі списку індивідуальних санкцій і була єдиною державою-членом ЄС, яка робила це до останнього. Це була морально правильна позиція, і наші союзники в Україні її оцінили”, – наголосив прем’єр-міністр.

За його словами, Ризі довелося обирати між двома несприятливими сценаріями: зміною санкційного статусу двох людей або ризиком для подальшого функціонування ширшого санкційного механізму ЄС.

“Це був вибір не між хорошим і поганим рішенням, а між поганим і значно гіршим — можливість обрати між зміною статусу двох осіб та майбутнім усього санкційного режиму, який стосується близько 3000 осіб і організацій, пов’язаних із російською агресією. Вирішивши виступити за подальше збереження санкцій щодо цих осіб, ми досягли результату, який є вигідним для Латвії, України та Європи в довгостроковій перспективі”, – додав прем’єр-міністр.

Раніше повідомлялося, що російська фінтех-компанія A7, яку підтримує Кремль, попри західні санкції провела через міжнародну банківську систему понад 6,9 млрд доларів.