Влада Зеленського перетворюється на “совок”

Призначення голови офісу президента Андрія Єрмака на посаду голови Президії Конгресу місцевих і регіональних влад ще раз довело, що влада Зеленського-Єрмака перетворилася на слабку подобу КПРС, коли країною керує людина, яку ніхто не обирав.

Створений Конгрес місцевих і регіональних влад спрямований на те, щоб максимально збільшити контроль за місцевою владою з боку офісу президента і особисто Андрія Єрмака. Як і при комуністичному режимі, всі створювані і існуючі владні органи, “природно”, були спрямовані на поліпшення комунікацій, вирішення проблем місцевих представництв влади, підтримку населення, турботі і так далі, але насправді функція у таких органів була одна, максимальний контроль за всім, що відбувається в країні. Як повідомляють джерела в офіс президента, без згоди Андрія Єрмака тепер не можуть призначити навіть заступника міністра з тих чи інших питань. По суті глава президентської канцелярії повністю контролює все керівництво країни.

Окремої уваги заслуговує обрання Єрмака на нову посаду, все відбувалося за типовим радянським сценарієм, влада сама створила орган, сама провела його з’їзд, де одноголосно вибрала голову “під довгі оплески, що переходять в бурхливі овації”.

Як і водилося в СРСР, Єрмак, після обрання, взяв слово і подякував за те, що його вибрали головою (ніби могло бути інакше) і обіцяв виправдати довіру. Якщо не дивитися на назви ЗМІ, які сьогодні писали про це засідання, то складається враження, що читаєш газету “Правда” за 1980 рік.

Більш того, ніхто не знає, які повноваження та інструкції отримав Єрмак, адже будь-який державний службовець повинен діяти виключно в рамках своїх повноважень, які прописані в законах. У Конституції України, в статтях про місцеве самоврядування, ніде не вказано створений владою цього органу і не прописані його повноваження.

Влада наймолодшого з усіх президентів, який вже сформувався за незалежної Україні, більше всіх нагадує і імітує владу, яка була за СРСР.

Залишається важливим інше питання, хто відповідатиме за провал у зовнішній політиці, за добудову “Північного потоку – 2”, за викачування коштів з місцевих бюджетів, за провали в економіці, перша чи друга особа у державі, якщо між ними ще залишилася різниця.