Нацбанк запустив друкарський станок

consaidin 12, Травень 2020, 15:08 552
Нацбанк запустив друкарський станок

Національний банк України (НБУ) 24 квітня різко знизив облікову ставку з 10% до 8%. Другим своїм рішенням НБУ запустив проведення тендерів з надання банкам довгострокових кредитів рефінансування.

Так розпочався процес емісії гривні, яка піде на покриття дефіциту бюджету та подолання наслідків від пандемії коронавірусної інфекції COVID-19.

Зниження облікової ставки до з 10% до 8% призвело до зниження дохідності депозитних сертифікатів НБУ. Це один з основних інструментів доходу українських банків. Банки також заробляють на споживчому кредитуванні фізосіб та на інвестиціях в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).

Депозитні сертифікати – це короткострокові депозити НБУ (на декілька тижнів). І ціих паперах банки зберігають свою ліквідність.

Наприклад, компанія відкриває у банку рахунок на 5 млн грн. Ці гроші банк кладе на депозитний сертифікат НБУ і отримує з них відсотки в розмірі облікової ставки.

Зараз банки тримають в депозитних сертифікатах НБУ 120 млрд грн короткострокової ліквідності.

Однак після зниження облікової ставки і зниження дохідності депозитних сертифікатів до 8% комерційним банкам стало вигідніше зберігати свої гроші в коротких (на три місяці) облігаціях внутрішньої державної позики, які Мінфін розміщує під 11-12%.

Таким чином, Мінфін отримає частину грошей для фінансування бюджету.

Іншим джерелом надходження грошей для фінансування дефіциту бюджету є кредити рефінансування, які НБУ почав видавати банкам. І тут також ключову роль грає облікова ставка, яка наразі нижча, ніж відсотки, які Мінфін готовий платити інвесторам в ОВДП.

Так, 8 травня Національний банк провів тендер з надання довгострокових кредитів рефінансування банкам періодом від 1 до 5 років. Ставка за цими кредитами прив’язується до облікової ставки НБУ.

Всього банками було залучено 2,4 млрд грн кредитів рефінансування. Кошти були видані на різні періоди: від одного до п’яти років.

Тендери з надання довгострокових кредитів рефінансування НБУ проводить кожну другу п’ятницю місяця. Наступний запланований на 12 червня.

Окрім тендерів з надання довгострокового кредитування НБУ щоп’ятниці проводить короткострокові – строком надання кредитів рефінансування до 90 днів.

Перший короткий тендер відбувся 30 квітня. Тоді НБУ задовольнив заявки на отримання рефінансування дев’яти банків на 6,9 млрд грн терміном на 85 днів.

Другий тендер з коротким рефінансуванням (до 90 днів) НБУ провів 8 травня і надав чотирьом банкам 500 млн грн.

Відсоткова ставка за “довгими” та “короткими” кредитами рефінансування становить 8%. Вони надаються комерційним банкам під заставу: облігації внутрішньої державної позики, облігації з державною гарантією, а також корпоративні облігації.

Для чого банкам кредити рефінансування?

Для купівлі облігацій Уряду, а також для кредитування інфраструктурних проектів.

Однак купівля ОВДП все ж на першому місці, оскільки після зниження облікової ставки та відповідного зниження дохідності депозитних сертифікатів, банкам стало вигідніше брати кредити рефінансування НБУ під 8% під заставу облігацій уряду, які Мінфін розміщує під 11-12%.

Зі своєї сторони, Мінфін виконує програму з залучення коштів на внутрішньому ринку для фінансування дефіциту бюджету. На внутрішньому ринку в 2020 році Уряду потрібно залучити 377 млрд грн.

Наразі банки вже придбали ОВДП на 20 млрд грн. Так, 5 травня Міністерство фінансів продало банкам ОВДП на 10 млрд грн. Були розміщенні короткі тримісячні облігації з діапазоном дохідності 11% – 11,3%.

Це друге велике розміщення ОВДП після зниження облікової ставки НБУ з 10% до 8%.

Під час першого розміщення 28 квітня, після довгої карантинної перерви, Мінфін розмістив також короткі ОВДП на 9,8 млрд грн.

“Гривневі ОВДП були придбані банками та використані (в якості застави – БЦ) для отримання кредитів з підтримки ліквідності від НБУ. Адже нетипово, що дата оплати за результатами аукціону встановлена на день пізніше ніж завжди, та збігається з днем проведення Національним банком тендеру з підтримки ліквідності (який відбувся 30 квітня – БЦ)”, – написала після аукціону з ОВДП та тендеру НБУ у своєму звіті інвесткомпанія ICU.

Таким чином, через видачу рефінансування банкам та купівлю на нього облігацій Уряду і відбувається емісія гривні. Розглянемо цей процес детальніше.

Як відбувається емісія гривні

Емісія – це випуск нових грошей. Але в сучасному світі мається на увазі не друк фізичних банкнот, а випуск безготівкових.

В Україні емісію гривні використовували для фінансування дефіциту бюджету. Однак прямий друк грошей, коли НБУ викуповував облігації Уряду в обмін на нові гроші, призвів до девальвації гривні (коли кількість товару та продуктивність праці не змінюється, а кількість грошей в економіці зростає) і як наслідок – до сильної інфляції.

В 2015 році законом “Про Національний банк” було заборонено здійснювати емісію гривні для фінансування дефіциту бюджету Уряду.

Випуск нових грошей для прямого фінансування потреб Уряду – це перший варіант емісії гривні. І він сьогодні в Україні заборонений.

Другий варіант – це викуп Національним банком валюти з міжбанківського валютного ринку за емітовані гроші. Цей варіант НБУ активно використовував в 2019 році і використовує в 2020 році для викупу надлишкової валюти з міжбанківського ринку з метою наповнення своїх міжнародних резервів та стримування зміцнення курсу гривні.

Третій варіант – НБУ випускає нові гроші і надає їх банкам у вигляді кредитів рефінансування. Далі ці гроші йдуть в економіку, коли банки за отриманий від НБУ “рефінанс” купують ОВДП Уряду, або кредитують інфраструктурні проекти.

Фактично, цей сценарій емісії гривні зараз активно використовується в Україні. Нацбанк на тендерах надає банкам під 8% довгострокові (1-5 років) та короткострокові (до 90 днів) кредити рефінансування.

Банки за ці кредити купують у Міністерства фінансів ОВДП під 11%-12% і заробляють на різниці відсотків.

Отримані гроші Уряд скеровує на підтримання ліквідності, повернення старих боргів та фінансує дефіцит бюджету.

Таким чином, в Україні працює механізм кількісного пом’якшення. Тобто НБУ проводить емісію гривні, надає її у вигляді кредитів банкам, вони на них купують ОВДП, заробляють на різниці у відсотках, а Уряд фінансує дефіцит бюджету.

Іншим цільовим призначенням рефінансування від НБУ є видача кредитів під державні гарантії на інфраструктурні проекти, або на погашення боргів, які виникли на енергетичному ринку.

Цю місію будуть виконувати державні банки. Так, Укрексімбанк надасть Укравтодору 20 млрд грн кредиту під 10,3% і державні гарантії.

Водночас держпідприємство “Гарантований покупець” планує взяти кредити в Ощадбанку на 2 млрд грн, а в Укргазбанку – на 1,4 млрд грн під держгарантії для погашення боргів за виплатами “зеленого” тарифу.