Вчені вперше дослідили геном українців

Дослідження наближає нас до відповіді на питання ” Хто ми?”і дає надію на розвиток фармакогенетики.

Нещодавно журнал GigaScience опублікував результати спільного дослідження Ужгородського та Оклендського університетів, Інституту раку США та Пекінського геномного інституту щодо генетичної різноманітності українців. Генотипуванням своїх громадян займаються будь-які розвинені країни. Це цікаво, тому що можна пролити світло на етногенез. Простіше кажучи, знайти відповідь на питання ” звідки ми?”Дізнатися, чим ми відрізняємося від інших. Або ж не відрізняємося. Це перше. А по-друге, дослідження відкриває широкі можливості для фармакогенетики.

Можна буде придбати таблетку від підвищеного тиску саме для конкретного жителя конкретного міста

Всі ми користуємося досягненнями фармакології, купуємо таблетки в аптеках. А ось уявіть собі гібрид фармакології та генетики — фармакогенетику. Коли можна буде придбати таблетку від підвищеного тиску саме для конкретного жителя конкретного міста. Тобто для людини з певним генотипом, з певною послідовністю нуклеотидів. Ми активно рухаємося всім світом до того, щоб медицина нарешті стала персоніфікованою. І ключ до такої персоніфікації лежить насамперед у генотипуванні.

На цьому, власне, і акцентують увагу автори роботи. Вони шукають гени, що викликають розвиток ряду спадкових захворювань. А потім аналізують частоту мутацій в цих генах, порівнюють дані з іншими європейськими та азіатськими країнами і кажуть, що є певні особливості в геномі українців. Наприклад, вчені відзначають, що українці частіше за інших можуть відчувати дефіцит вітаміну D. У той же час, ця інформація говорить лише про ймовірність розвитку такого розладу. А ось наскільки він проявиться-треба ще перевіряти і досліджувати.

Українці частіше за інших можуть відчувати дефіцит вітаміну D

Звичайно, можна чіплятися до питання визначення етносу добровольців, тобто до методології. Вчені запитували в учасників дослідження, в якому регіоні вони народилися і чи жили їхні родичі в Україні тощо. Мабуть, можна було б застосувати кращу методологію, але саме такий підхід діє і в інших країнах. Наступне питання-репрезентативність вибірки, тобто чи достатньо дослідити 97 геномів, щоб робити висновки щодо всіх українців.

В цілому, 97 геномів-це не так вже й мало. До того ж, секвенування геному — витратна справа. Ймовірно, можна було б і збільшити вибірку, але де взяти гроші? Адже саме питання ” де взяти гроші?»для української науки дійсно стоїть досить гостро.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що британські вчені заявили, що розкрили таємницю походження Стоунхенджа.

Ми раніше повідомляли, що історики розкрили деталі секретної операції нацистської Німеччини з вивчення Антарктики.

Також повідомлялося, що археологи знайшли в Аргентині секретний притулок, який, імовірно, призначався для керівників нацистської Німеччини.

Так само ми повідомляли про те, що вчені відкрили таємницю стародавнього зображення людей з головами буйволів в Африці.

Ми вже писали, що вчені розкрили таємницю невідомого космічного об’єкта за допомогою платформи розподілених обчислень Einstein@Home.